Шла Саша по шоссе и нашла работу…




Як і часто у теплу пору року, минулими вихідними у Гамбурзі відбувалося багато цікавого, а тому проспавши та розгубившись, куди бігти, поїхала у околиці Репербану. Там завжди є чим зайнятись. Вулиця Великої Свободи (Grose Freiheit) тепер відома на увесь світ завдяки будинку № 39, у якому в 1960р. розпочали свою кар*єру Бітли. «Возможно, я и родился в Ливерпуле, но вырос я в Гамбурге» (Леннон) А по 19 ст. ця вулиця розділяла не просто два райони, не просто два міста, а цілі дві держави – м.Альтону (належало Данії) та м.Гамбург. Строга протестантська релігія німців, поглядаючи через дорогу, знаходила католицизм більш привабливим, і, крім того, датчани дозволяли ремесленикам вільно, не належачи ніякій майстерні, працювати на цій вулиці. Власне, звідсіля й назва. Тепер на ній шальона кількість клубів, танців на сходах, стриптизу, три поверхи буддистської еротики “China Lounge”.

 

Гроссе Фрайхайт означает в переводе Большая свобода, правильней было бы назвать ее улицей Большой вседозволенности, ибо здесь дозволяется действительно очень многое, например, показ полового акта на сцене, в то время, как в остальных закоулках Реепербана разрешен „только“ стриптиз. Публичный половой акт и является основным аттракционом театриков с улицы „Большой свободы“. По слухам, обычная „норма“ „актера“ такого „театра“ 4 соития в день. И так каждый день. Неудивительно после этого, что именно в Гамбурге находится самое большое кладбище Европы.

 

А у самому кінці вулиці на датській стороні – старовинний католицький собор св.Йосифа із гарними вензелями бароко. Коли проходила повз, він заманливо дзвонів дзвонами та шелестів юними німфетками у пишних, мов зефір, платтях. Ну то я і зайшла і відстояла півтори години. Схоже, то було католицьке велике свято у підлітків, може перше причастя, чи щось подібне. Хлопці 10-13 років у білих рясах та блакитною вишивкою, із білими пелеринами на плечах сиділи ліворуч, дівчата у білих платтях із золотою вишивкою і з заквітчаними білими квітами та стрічками зачісками сиділи праворуч, зрідка перепорхуючи як хмаринки. Церква повна поляків-батьків із польським багатодітством. Діджей, пардон, батюшка кількістю золота у одязі все одно не переплюнув Кіркорова. Усі багато співали під орган, ставали на коліна, носили свічки, схиляли голови та опускали очі у підлогу. Батюшка часто повторював «пушчіте пана Ісуса до свого сердушка», як Распутіна ходив між рядами та витягав за руки дітей, задавав різні питання. Храм дуже гарний, світлий, був прекрасно заквітчаний безліччю живих квітів, уся атмосфера насичена врочистістю.

 

Мій зоровий перископ виявив подружню пару з нашого інституту з двома дітьми, вони теж поляки, і вони теж хрестились та ставали на коліна. Давно помітила, що фізики тягнуться до продвинутих духовних практик, і що християнство запізно, але все ж признає фізику як науку та деякі з її досягнень, треба ж «іти в ногу з часом». І недалекий той час, коли найпрестижніші кафедри фізики будуть спонсоруватися духовними семінаріями, «попомните моё слово». Але чому фізики йдуть у християнство ? Наприклад, серед українських студентів є один ярий християнин, дуже ввічливий та чесний, навіть проїзний за 100 євро купив, щоб їздити на служби. Так от ми «схлиснулись у диспуті», коли проїжджали квартал мішаних культур із магазинами та забігайлівками – індійськими, турецькими, азіатськими – і він роздратовано зауважив «усім цим псевдорелігіям слід заборонити так нахабно виставлятися на кожному перехресті». Упродовж наступних 20 хв я взнала багато чого нового :) , підкидаючи провокаційні теми та щиро потішаючись. А вирішила «досить», коли у темі про еволюцію дізналась, що у ніякий Великий Вибух студент тоді ще 4 курсу фізфаку не вірить, людину створив Бог, а динозаври – видумка, глобальна змова «безвіруючих». На повному серйозі. Достовірна інформація від людини, що займається фі-мезонами.

 

Рум*яний батюшка знову багато говорив, про його струнку поставу можна судити з того, як йому під час жестикуляції найзручніше було вмощувати руку на своєму вагітному пузі, майже горизонтально виходило класти. Зручно, особливо під час довгих проповідей. Двічі ходили з тарілочками збирати пожертву. Почалося причастя – батюшка налив вина у чашу, зробив два дебелі ковтки, потім мокав печенькою та годував прихожан, а потім допив і те, що залишалось у бокалі. Монашки, «наречені Ісуса», як і у «православ*ї» - бліді, усі у чорному, зачехлені та без крові, без кольору, без запаху, тінь, а не наречені. Зате якими строкатими селезнями наряджена чоловіча частина слуг Божих ! ще раз відмітила, як християнство забиває, затюкує фемінінність.

 

Подумалось про «правду і кривду». От, наприклад, філософська течія буддизм – сидять собі у горах серед різнобарвного різнотрав*я, очима вдивляються далеко-далеко,  у них нема крайнощів. Усе є добре, нема у Космосі негативу, «погане» - придумки людської свідомості, людина сама обирає, страждати чи нє, розвиваймося, браття, е-ге-гей ! Далі, індуїзм – з*являється  розмаїття божественних проявів, жіноча роль дуже значуща. Бог один, але він може бути у прояві Брахми (творця), і у прояві Шиви (руйнівника), обидва дуже важливі для Всесвіту, усім честь і шана, бо усе є Бог. І релігія у них яскраво приправлена спеціями, з піснями і танцями, і кохання з витівками. Про азіатські релігії багато не скажу, на думку приходять нефритові стержні та йоні, але все той же взаємно проникаючий чорного у біле «інь-янь» та навпаки, теж рівновага плюсів і мінусів. Про іудаїзм нічого сказати, як відрізало. Про іслам знаю, що вони дуже поважають науку та жінкам дозволено голити пахви (завжди плутаю ці два місця – піхви та пахви), а про права жінки у оригіналі Корану начебто написано гарно, але хто ж його дотримується. Нарешті, християнство – є добрий дядя-Бог, а усе, що «не так», то козні Диявола, його потрібно виганяти і знищувати. Плюси лише те, що «від Бога», а мінуси треба викорчовувати. Ми усі грішні, помилуй нас, ми паства і барани, попіл та раби, з перших хвилин народження на нас чиясь кров, за яку потрібно розплачуватись.  "Человек - душа, обременённая трупом» (Стругацькі). При цьому довготривалі війни, рабство та знищення «тих, хто нас не задовольняє», виконувались саме іменем «святого імені». Батюшки у більшості – горді прелюбодії та п*яниці, жіноцтво загнане у тьмяний кут. Здається, за такий тривалий час жодна релігія не дискредитувала себе так, як ця, особливо завдяки педофілії. Грішні, нещасні, залежні, помилуй нас. Невідомо за що. З такими думками я пішла у секс-бутік “Hustler” та купила труси, але вони такі еротичні, що можна сказати, що я купила відсутність трусів; майю; ілюзію.


 

Каждый выбирает ту религию, которая лучше других оправдывает его недостатки.

Допишу про "православіє". Упала ще одна ситуація. (с) drugoi.livejournal.com 

(фото) Это Лена Костюченко, специальный корреспондент «Новой газеты».
А это — её текст в дневнике.  mirrov-breath.livejournal.com/99646.html
Сегодня (у день спроби проведення гей-параду у Москві) на Манежной она держала плакатик с надписью «Ненавидеть скучно».
Пишут, что Елена «была доставлена в больницу с подозрением на сотрясение мозга после нападения одного из противников проведения акции».

http://www.gazeta.ru/news/lastnews/2011/05/28/n_1859561.shtml


"...на Костюченко напал один из православных активистов".

(у коментарях) А мне нравится, что их колотят. Значит есть ещё что то живое в нашем обществе.
"всякое дерево, не приносящее доброго плода, срубают и бросают в огонь". (Евангелие от Матфея 3:10)

Гомофобна інквізиція продовжує діяти.

 

 

Если случилась жопа...

Буддизм -- Если случилась жопа -- в действительности это не жопа.
Индуизм -- Эта жопа случалась и раньше.
Мормоны -- Эта жопа еще случится.
Ислам -- Если жопа случилась -- значит, на то была воля Аллаха.
Католицизм -- Жопа случилась потому что вы были плохими.
Кальвинизм -- Жопа случилась от того, что мы недостаточно усердно трудились.
Пpавославие -- Жопа случилась? Hу и фиг с ней.
Стоицизм -- Эта жопа мне только на пользу.
Кришнаиты -- Жопа случилась. Рама-рама.
Иудаизм -- И почему эта жопа случается только с нами?
Экзистенциализм -- Что такое жопа, в сущности?
Гедонизм -- Hет ничего лучше хорошо случившейся жопы.
Растафарианизм -- Давайте забьем косяк из этой жопы!
Субъективный солипсизм -- Жопа -- это я!
Объективный солипсизм -- Жопа -- это ты!
Пессимизм -- Жопа перманентна! Она была, есть и будет.
Гештальт подход -- А какое мне дело до этой жопы.
Фpейдизм -- Жопа случилась в pаннем детстве.
Ницше -- Случившаяся жопа сделала меня только сильней.
Юнг -- То, что жопа случилась, является пpоявлением аpхетипа Великой Матеpи.
Беpн -- Эта жопа случилась еще с моей бабушкой.
Карнеги -- Случилась жопа? Улыбнись ей!



Создан 06 июн 2011



  Комментарии       
Всего 3, последний 6 лет назад
lockys 31 мая 2011 ответить
Цікаво, а скільки платять акторам тих самих театриків?:))
Monmourencie 31 мая 2011 ответить
висилай портфоліо мені на мейл! - я їм занесу )))
підшукуєш підробіток, коли вийдеш на пенсію ?
lockys 01 июн 2011 ответить
Та я от думаю може й пенсіїї чекати не треба:))
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником